Листя шавлії містять олію ефірну (0,5-2,5 %), дубильні речовини (4 %), кислоти тритерпенові
(урсолова і олеанолова), дитерпени, речовини смолисті (5-6 %) і гіркі, флавоноїди, кумарин
ескулетин та інші речовини.

Фармакологічна дія:

Має в’яжучу, протизапальну, дезинфікуючу, відхаркувальну та антисептичну дію, зменшує
потовиділення, підвищує секреторну функцію шлунково-кишкового тракту.
Шавлія використовується в кулінарії і медицині, а з недавніх пір — і в косметології.

Лікарська сировина:

Найвищу біологічну активність має листя шавлії.
Заготівля листя шавлії проводиться влітку — під час бутонізації, а також на початку і в кінці
цвітіння. Збір лікарської сировини може бути не один, а два-три за сезон. Крім того, дозволено
проводити збір і восени, у вересні, до заморозків.

Лікувальні властивості:

Шавлія багата ефірною олією: її містять всі частини рослини. Але в найбільшій кількості цей
компонент присутній в листі. До складу ефірної олії входить цинеол — до 15 %, туйон, пінен,
сальвен, борнеол, тимол, камфора, карвакрол та інші терпеноїди.
Також лікарська сировина містить: дубильні речовини, тритерпенові кислоти — урсолову й
олеанолову, вітаміни: С, Е, К, групи В, вітамін А і бета-каротин, мікро- та макроелементи: калій,
цинк, кальцій, залізо, марганець, мідь і магній; смолисті та гіркі речовини; флавоноїди; кумарин
ескулетин та інші сполуки. Завдяки такому складу шавлія має широкий спектр біологічних дій.

Властивості шавлії лікарської:

Шавлія має сильні антисептичні властивості, зумовлені вмістом рослинного антибіотика сальвіну,
який сприяє знищенню золотистого стафілокока.
Також шавлія лікарська має протизапальну, кровоспинну, ранозагоювальну, в’яжучу дію,
поліпшує роботу шлунково-кишкового тракту, дає спазмолітичний ефект, нормалізує обмінні
процеси в організмі, позитивно впливає на стан нервової та кровотворної систем.
Отримав наукове підтвердження факт позитивного впливу шавлії на статеву систему та
вироблення гормонів, що допомагає заплідненню.
Традиційно шавлія використовується від кашлю, запалень верхніх дихальних шляхів та ГРЗ. Дає
результат при тонзилітах та ангінах. Настій п’ють при спастичних колітах та гастритах зі
зниженою кислотністю. Шавлію рекомендують при стоматологічних захворюваннях: пульпіті,
хейліті, гінгівіті, стоматиті, а також афтозних ураженнях.

Із шавлії роблять кровоспинні та протизапальні примочки при загостренні геморою.
Рекомендують застосовувати ванни з настоєм від екземи, нейродерміту, псоріазу, інтертригінозної
епідермофітії.
Найчастіше для лікування листям шавлії застосовують настій, чай і відвар, зокрема на молоці.

Використання шавлії в косметології:

Шавлія по праву вважається омолоджувальним засобом, адже вона багата вітаміном С: її настій
п’ють при появі ознак старіння. Також рослина сприяє схудненню, тому її призначають при
ожирінні як допоміжний засіб.
Листя шавлії допомагає від прищів, вугрів, лікує себорейні дерматити. Завдяки високому вмісту
вітаміну А, знімає запалення та лікує грибкові ураження шкіри.

Найчастіше використовують відвар з рослини. Він підходить для вмивання, обробки проблемних
зон. А теплі маски з відвару допоможуть зняти сліди втоми. Також засіб можна заморозити і
зробити косметичні кубики льоду для протирання.

Шавлія має терапевтичний ефект і для волосся. Домашні засоби на основі цієї рослини
допомагають позбутися лупи, зміцнюють локони і стимулюють їх ріст.

Протипоказано застосовувати шавлію при:

сухому кашлі;
бронхіальній астмі;
запальних процесах в нирках і печінці;
гіпертонічних захворюваннях.
Варто утриматися від застосування рослини при вагітності та лактації.
Також не рекомендується використовувати шавлію для лікування дітей до трьох років без
призначення лікаря.
Протипоказанням до лікування шавлією є і індивідуальна непереносимість у вигляді алергії.