Склад:

М’яти перцевої листя містить каротин, органічні кислоти, аскорбінову кислоту, рутин,
флавоноїди, мікроелементи, дубильні речовини і цинеол. У складі ефірної олії рослини в
кількості 40-60% присутній ментол.

Фармакологічна дія:

За рахунок високого вмісту ефірної олії, листя перцевої м’яти має заспокійливу,
гіпотензивну, антисептичну та знеболювальну дію. Препарати на основі даної рослинної
сировини забезпечують антигіпоксичний та спазмолітичний ефект. Листя м’яти стимулює
виділення жовчі, а також розрідження і виведення мокротиння з бронхів та легенів.

Лікувальні властивості:

Лікувальні властивості м’яти включають седативну дію на організм. Вживання відварів і
настоїв рослини підвищує секрецію травного тракту, стимулює відтік жовчі і покращує
апетит. Завдяки вмісту речовин, які здатні стимулювати слизові оболонки і рецептори,
прийом м’яти підсилює кровообіг і роботу кишечника. При цьому препарати на основі
м’яти перцевої розслаблюють гладку мускулатуру і знімають спазми в шлунково-
кишковому тракті. Також вони розширюють коронарні судини і покращують
кровопостачання міокарда в цілому.
При втиранні в шкіру, препарати з рослини викликають подразнення рецепторів і відчуття
холоду. За рахунок звуження холодових рецепторів забезпечується розширення судин у
внутрішніх органах, що дозволяє знизити відчуття болю при різних захворюваннях.
Завдяки цій властивості, м’ята входить до складу препаратів для лікування дерматитів та
екзем, лікарських засобів і паст для зубів та ясен.

Користь м’яти:

Щоб визначити, чим корисна м’ята для організму, необхідно відзначити хімічний склад
рослини та її особливості. Разом з ментолом у листі м’яти перцевої міститься урсолова
кислота. Дана речовина знижує холестерин, стимулює спалювання жиру і активізує ріст
м’язів. Цинеол, який входить до складу листя рослини, має відхаркувальну і
антибактеріальну дію. Для поліпшення травлення корисний бетаїн, який також входить до
складу частин перцевої м’яти. Речовина захищає клітинні мембрани і підвищує
розчинність різних активних речовин організмом, покращує травлення, знижує тиск.
Бетаїн необхідний для лікування дискінезії жовчних шляхів, гепатиту, диспепсії,
захворювань печінки.
Лікарські форми на базі даної рослини мають ранозагоювальний і болезаспокійливий
ефект.

Регулярне вживання засобів з м’яти виявляє помірну сечогінну дію.
Так як м’ята стимулює перистальтику кишечника, це дозволяє пригнітити процеси гниття і
бродіння в кишечнику.
Приймання засобів з м’яти стимулює апетит завдяки підвищенню секреції травних залоз.
Завдяки антисептичній і протимікробній дії, м’ята може використовуватись місцево для
лікування грибка нігтів.

Протипоказання:

Протипоказаннями до приймання м’яти є чутливість до одного з компонентів у складі, а
також гіпотонія, підвищена кислотність, вагітність. З обережністю застосовують м’яту при
цукровому діабеті, так як препарати з рослини здатні вступати в реакцію з лікарськими
засобами від даного захворювання.