Завдяки своїм цілющим властивостям ехінацея отримала широку популярність у всьому світі.
Сьогодні майже в кожній аптечці можна знайти лікарські засоби, що містять рослинний екстракт
цієї квітки.

Значення у медицині:

Ехінацея використовується як в народній медицині, так і традиційній.

Сік зі свіжих суцвіть ехінацеї активізує здатність крові згущуватися, прискорює загоєння ран,
епітелізацію при опіках 1-2 ступеню, важких пролежнях, хронічних язвах гомілки.
Ехінацея містить похідні кавової кислоти, полісахариди, ефірну олію, основною частиною якої є
нециклічний сесквитерпен, алкалоїди, глікозиди, поліїни, полієни і кумарини. В траві містяться
полісахариди, каротини і аскорбінова кислота, в коренях — бетаїн, дубильні речовини та кислоти.
Лікарською сировиною рослини є квіти, стебла, листя і коріння. Ехінацею рекомендують
застосовувати при застуді, грипі, зараженні крові або захворюваннях сечового міхура. Крім
внутрішнього застосування, ехінацею досить часто використовують зовнішньо при лікуванні
кропив’янки, опіків, герпесу та інших шкірних захворювань.
Ехінацея застосовується для нейтралізації впливу важких металів і фунгіцидів, хворобах печінки і
цукровому діабеті. Препарати, виготовлені на основі ехінацеї, гнітюче діють на наявні в організмі
стрептококи, кишкові палички і вірус грипу.
Рослина показала хороші результати в лікуванні простатиту, ревматизму, остеомієліту і
захворювань верхніх дихальних шляхів. Примочки з відвару ехінацеї застосовують при псоріазі,
укусах комах. Відваром ехінацеї лікують виразку шлунку, приводять у норму артеріальний тиск і
покращують стан організму в цілому.
Фармацевтична промисловість випускає лікарські препарати з ехінацеєю у вигляді настоянок,
сиропів, таблеток, трав’яних чаїв.

Застосування:

Найпоширеніша лікарська форма — настоянка. У народній медицині також роблять настої трав,
відвари з коріння, але вони вважаються трохи менш ефективними.
Для приготування звичайної настоянки можна скористатися таким рецептом:
готовий подрібнений засіб залити спиртом 70% (на 1 частину сировини — 10 частин спирту),
щільно закрити ємність і залишити настоюватися в темному місці при кімнатній температурі 10-14
днів. Після закінчення цього часу — процідити. Готовий розчин можна застосовувати всередину і
зовнішньо. Дорослим достатньо 20 крапель за прийом, а дітям 6-12 років — 10-15 крапель. Можна
змішувати настій з водою. Зазвичай курс лікування становить від 1 до 8 тижнів.
Зовнішнє застосування актуальне для лікування ран, фурункулів, абсцесів.

Лікувальні властивості ехінацеї:

бере участь у процесі утворення крові;
запобігає старінню клітин;
забезпечує профілактику появи пухлин;
покращує роботу імунної системи;
посилює захист печінки;
покращує регенерацію пошкоджених тканин;
стимулює формування кісткового матеріалу, нігтів, зубів.

Користь ехінацеї при:

спаді імунітету в сезон простудних захворювань;
хворобах печінки, сечового міхура;
лор-інфекціях;
безсонні та дратівливості;
алергіях;
опіках і укусах на шкірі;
жіночих захворюваннях, в тому числі кандидозі.
Оскільки є деякі обмеження до прийому подрібненої трави, варто завчасно проконсультуватися з
лікарем щодо лікування.

Не рекомендується приймати засіб:

при туберкульозі;
після пересадки органів;
при алергічних реакціях;
при порушеннях функції печінки.
Повністю протипоказано використання рослинного засобу при аутоімунних, системних
патологіях, таких як лейкоз, ВІЛ, СНІД. Обмеженням є також одночасний прийом з лікарськими
препаратами, що мають аналогічну імуномодулюючу дію.
Типовими алергічними проявами є кропив'янка, кашель, нежить, нудота і блювота, запаморочення.